• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для батьків на замітку

/Files/images/Для батьків.jpg

ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОЧИТАЙТЕ!!!

Навіть дерево росте туди, куди його нахилили ще пагінцем.


Пишется книга
БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ

•Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

•Якщо дитина живе у ворожнечі вона вчиться агресивності.

•Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

•Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

•Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших. Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

•Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

•Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.,

•Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей..

•Якщо дитину підтримують, вона вчитися цінувати себе.

•Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ВИХОВУВАТИ ДІТЕЙ БЕЗ ПОКАРАНЬ

Покарання дітей часто трапляються в багатьох родинах. Погрози і докори, ляпаси і потиличники, ремінь і заборона виходити з кімнати. А як боляче ранить викликане почуття провини чи сорому! Та справа в тому, що карати дитину не гуманно. Покарання ще й неефективне як виховний прийом. Не вірите!? Спробуймо розібратись.

/Files/images/Тато з ременем.jpgЧому покарання не спрацьовує? Покарання викликає в дитини страх. Від страху дитина може перестати погано поводитись. Але це лише поверховий ефект. Якщо уважно спостерігати за поведінкою дитини, стає зрозуміло, що вона шукає способів, як поквитатися з кривдниками. Вона може капризувати, псувати речі, робити щось наперекір, намагатися відігратися на братах і сестрах. Окрім того, пристосування покарання викликає в дитині лють, почуття образи, бажання помститися. Ці почуття сприяють успіху виховання, хіба що ви волієте виховати в дитині саме їх. Іншими супутними ефектами можуть бути нерішучість, невпевненість у собі. Психосоматичні захворювання - зниження імунітету, порушення роботи травлення серця - часто теж наслідок стресу, спричиненого покаранням.

Головна причина, чому ми вважаємо покарання дієвими, в тому, що найчастіше небажана поведінка припиняється. Та це означає лише те, що ми перестаємо її бачити. Так страус, сховавши голову в пісок, гадає, що небезпека минула.Покарання та погрози вчать дитину, як не впійматися, роблять її меткою, потайною. А небажана форма поведінки змінюється до часу на інший вид, непомітний для нас. Але це міна сповільненої дії. Через якийсь час вона може вибухнути вчинком, причина якого ми не в змозі пояснити.

Звідки з'явилося насильство у вихованні? Застосування насильства у виховані старе, як світ. І нічого дивного, адже так само насильство старе, як метод взаємодії між людьми. Якщо поглянути на історію людства, відкривається неозора картина гноблення. Нічого дивного, що способи виховання дітей у всі часи базувалися на насильстві, адже воно завжди було нормою життя. Навіть діти королів щодня "обсідалися" різками, а матері свої пестощі й поцілунки чергували ляпасами наставлянь.Принцип "має рацію той, хто сильніший" - один із найдавніших і дії до цього часу.

Але ось що цікаво: рабовласництво у всьому цивілізованому світі вже давно осуджено і кримінально переслідуване, рух за рівні права чоловіків і жінок у цивілізованих країнах уже призвів до серйозних успіхів. Стосовно ж дітей, найслабкіших і найбеззахисніших істот, насильство, як і раніше, найбільш поширений тип поведінки. Причому дуже часто під виглядом виховання насильство є способом показати свою силу, ствердитися за рахунок слабкого, адже покарання підтверджує владу того, хто карає.

Брутальний п'яний батько, який лупцює ременем сина - двієчника, звичайно ж, не виховує його, а лише демонструє своє панівне становище, син же мріє вирости на стільки, щоб поквитатися. Коли ви збираєтесь застосувати покарання, спитайте себе, що насправді вам потрібно: змінити поведінку дитини чи продемонструвати своє силу і правоту? Якщо перше, то покарання як метод неефективно, і про це ми поговоримо детальніше, якщо друге - ви на правильному шляху!!! Друга причина застосування батьками покарання, як методу виховання: батьки просто не знають, що є набагато ефективніші методи. Їх цього ніхто не вчив.

Існує вираз: "Найважливіша професія в світі - батьки, але цієї професії ніде не навчають". Це справді так. Цієї професії і не навчають ніде, навіть на педагогічних і психологічних факультетах. Люди, в основному, переймають стереотипи виховання у своїх батьків. У природі людини - виховати свою дитину так само, як виховували її саму. А чи багато з нас не скуштували в дитинстві батьківського ременя або материнського потиличника? Спогади не найприємніші, та підсвідомо, ставши батьками, наслідуємо цю модель у вихованні своїх дітей. Навіть якщо комусь пощастило і його батьки були від природи талановитими вихователями, цього не досить. Методи батьків можуть бути непридатними, адже ми живемо в світі, який надто відрізняється від світу, де жили наші дідусі й бабусі, мами й тати.Чому діти "погано" поводяться? Завжди, коли дитина "погано" поводиться, для цього є конкретні й дуже вагомі причини.

В 40-ві роки 20 ст. американський педагог і психолог Рудольф Дрейкурс запропонував класифікацію мотивів "поганої" поведінки дітей. Принципова новизна класифікації полягає в тому, що вона не стільки відповідає на запитання, "ЧОМУ" ця дитина "погано" поводиться, скільки вказує на те, ЩО СЛІД ЗРОБИТИ, щоб ця дитина дедалі менше прагнула так поводитись.

Цей прагматичний підхід до педагогіки знайшов так багато підтверджень у реальному житті, що й досі на ньому базується вся американська психологія поведінки. Існує всього 4 мотиви, з яких діти "погано" поводяться. Ці мотиви - привернення уваги, вплив, помста й уникнення невдач.

Привернення уваги - поведінка типу " мені потрібна твоя особлива увага"./Files/images/Кривляка.gif Мабуть, найнеприємніше для будь-якої людини - відчувати себе порожнім місцем. Коли в батьки, однолітки, колеги, домочадці не реагують не нашу присутність: не бачать, не відповідають, не помічають, - що хочеться зробити нормальний людині? Підвищити голос, розгніватися. Хочеться так чи інакше дати зрозуміти: я не порожнє місце! Якщо потреба важлива, вона має бути задоволена. І діти навчилися її задовольняти. Що робить маленька людина, коли вона потребує уваги? Її вже навчили, як просити їсти й пити, але як правильно просити уваги? Цього багато хто з людей не знає навіть у зрілому віці. Півторарічна дитина методом спроб і помилок швидко знаходить спосіб привернути увагу. Для цього треба зробити щось погане. Наприклад, розбити, розлити, вдаритись. І тоді мама відірветься від телефону і приділить якусь увагу - нехай негативну, але увагу! В мозку дитини формується стійкий умовний рефлекс: хочеш уваги - поводься погано. Більше того став настільки міцним що продовжує спрацьовувати у будь-якому віці, варто лише людині відчути себе вибитою із колії. Чоловік приділяє мало уваги - буде скандал або пересолена вечеря, діти обділяють увагою - можна звалитися з нападом хвороби. Роби погано - тебе помітять! Адже в нашому житті заведено більше уваги приділяти поганій, а не хорошій поведінці.

Джерело: ttp://sznz5.at.ua/index/dlja_batkiv/0-24


Милый ангелочек ДИТЯЧІ МОЛИТВИ

БОЖЕ, ДЯКУЮ ТОБІ

Боже наш, Всесильний Отче,
Дякую тобі за сонце
І за весь твій любий світ,
За повітря, воду, хліб,
За одежу й теплу хату -
Дякую Тобі, Наш Тату.

МОЛИТВА ДИТИНИ

Зійшли,Боже, ласки
На дітей маленьких,
Щоб ми виросли на потіху неньки.
Май, Боже, в опіці всю нашу родину,
Глянь ласкавим оком ще й на Україну.

МОЛИТВА ЗА МАМУ

Є в мене найкраща у світі
Матуся. За неї, Пречиста,
До тебе молюся.
Пошли їй не скарби,
А щастя і долю,
Щоб дні їй минали
Без смутку, без болю.

ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА

Ісусику любий, Ісусику милий,
Вже ангели в небі зірку засвітили.
Ніч темна надходить. І всі ми в поклоні
До тебе підносим маленькі долоні,
І молимось щиро за маму, за тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата,
За всіх кого любим,
За всіх, хто нас любить,
Що нам помагають і ніжно голублять.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,
Набратися сили, здоровими стати.


Ці молитви записані 1968 р. етнографом Р. Кобальчицькою від народної вчительки Пазі Трутяк у с. Космач на Івано-Франківщині.

/Files/images/Увага!.gif

ЦЕ ЦІКАВО

ЗАКОНИ МЕРФІ

Люди спостерігають за явищами, які творяться навколо. Із цих спостережень виникають дослідження, різноманітні приказки та прислів’я. Цілі науки базуються на основі того, що хтось колись щось підмітив, сформулював, передав, написав. Я хочу звернути вашу увагу на закони Мерфі. Всі, напевне, чули про закон бутерброда або про закон підлості. Можна в це вірити, а можна перевірити. А можна просто посміхнутись спостережливості людей, які це помітили та сформулювали.

ЗАКОН МЕРФІ (англ. Murphy's law) – жартівливий філософський принцип, який формулюється таким чином: якщо є вірогідність того, що якась неприємність трапиться, то вона обов’язково станеться (англ. Anything that can go wrong will go wrong).

Існує чимало кількостей та формулювань самого закону і його наслідків. Багато з них використовують у комедійних сюжетах. Я хочу нагадати лише деякі. Нехай у вас буде гарний настрій!!!

ЗАКОНИ МЕРФІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА БАТЬКІВ

* Якщо раніше троє учнів йшли до директора і їм було не солодко, то нині несолодко директору.

/Files/images/591417.jpg

* При вихованні дітей – витрачай вдвоє менше грошей і вдвоє більше часу.

* Бажання мати сина породило багато дочок.

* Є два види шкільних канікул: надто короткі для дітей і надто довгі для батьків.

* Дехто стає батьками не переставши бути дітьми.

ЩЕ ТРОХИ ПРО ДІТЕЙ

Закон Скоффа

На брудну підлогу дитина нічого не буде висипати чи виливати.

Закон Ван Роя

Іграшка, що не б’ється, корисна для того, аби розбивати нею інші.

Закони Вітцлінга

* Дитина, яка вдома говорить без упину, в гостях навідріз відмовиться промовити хоч слово.

* Будь-який сором’язливий малюк вибере велелюдне місце, аби голосно продемонструвати щойно набутий мовний запас («трясця» і т.п.).

Кількісні оцінки при вихованні дітей

*Рівень шуму (в децибелах) обернено пропорційний кількості енергії, затраченої на те, щоб заспокоїти дитину.

* Затрати енергії (в ергах), що необхідні для випровадження дитини з кімнати, прямо пропорційні ступеню заборони теми, яка обговорюється.

* Період напіврозпаду (час життя) подарунка обернено пропорційний його ціні та віку дитини.

Дитяча творчість – це щось спонтанне, неповторне, безпосереднє, і разом з тим природне і дивовижне. Діти все сприймають по-іншому й виражають у власних маленьких творах мистецтва. Саме дитяча творчість допомагає побачити і розпізнати, а згодом і розвинути таланти малюка.

Багато батьків, захопившись формальним навчанням читання, письма і рахунку, забувають про творчий бік освіти, розвиток креативності. Творчість - це не тільки не зайве, але обов'язкова умова всебічного розвитку людини, вона робить життя дитини багатшими, повнішим, радіснішим. Пробуджує в малюка фантазію, вчить мріяти, придумувати щось нове і ще невідоме. Малювання, створення нескладних виробів, видумування власних віршиків розвивають кмітливість, спритність рук, смак, художні здібності та уяву.

Кожна дитина – потенційна творча особистість. Завдання дорослого - розбудити талант, дати поштовх до розвитку.

************************

Іграшки своїми руками, ігри для дітей, здоров'я вашої дитини та ін.: http://12mis.kernpro.info/

Майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки:

http://lelitka.te.ua/lyalka-motanka-majster-klas/
http://www.ruraltourism.com.ua/?a=viewmaterial&id=128
ЗАГЛЯНЬТЕ СЮДИ - НЕ ПОЖАЛКУЄТЕ!
СЕКРЕТИ ВИХОВАННЯ РОЗУМНОЇ ДИТИНИ
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ КОЛЬОРАМ
ВІДПОВІДІ НА ВСІ ДИТЯЧІ ЗАПИТАННЯ
УРОКИ МАЛЮВАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ, РОЗМАЛЬОВКИ, ШАБЛОНИ ДЛЯ ФОТОШОПУ ТА ІН.
ПІСНІ ТА МУЗИЧНІ ІГРИ
ВИРОБИ ІЗ РІЗНОМАНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ: ГУДЗИКІВ, ПЛАСТИЛІНУ, ТІСТА, ПАПЕРУ, ГОРІХІВ, ЯЄЧНИХ ШКАРЛУПОК ТА ІН.
НАЙРІЗНОМАНІТНІШІ ІГРИ
ГОЛОВОЛОМКИ, КРОСВОРДИ, РЕБУСИ
МАЛЮВАННЯ ПІСКОМ
Кiлькiсть переглядiв: 849